яничар

яничар
[йаниеча/р]
-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "яничар" в других словарях:

  • яничар — а, ч. У султанській Туреччині – солдат регулярної піхоти, створеної в 14 ст. з військовополонених, а також християн, обернених у мусульманство …   Український тлумачний словник

  • яничар — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • яничар — чара, ч. Св. Військовополонений християнин обернений у мусульманство; відступник від віри …   Словник лемківскої говірки

  • яничар-ага — и/, ч. У султанській Туреччині – найвище військове звання і посада в яничарському корпусі …   Український тлумачний словник

  • яничарський — а, е. Прикм. до яничар …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»